Як живуть у Росії інваліди військової служби

Інваліди військової служби у Росії на даний момент мають безліч проблем, більшість з яких пов’язана із розмірами пенсійних виплат. Ситуація складається таким чином, що рівень пенсій військової людини став менше, і тепер його можна прирівняти до рівня пенсій цивільної особи.

Військові з присвоєними I або II групами інвалідності, отримують 85% від заробітної плати, власники III групи – обмежуються 50%. Існує один дуже важливий момент, який полягає в тому, що якщо причиною інвалідності стала будь-яка недуга, то інваліди першої та другої груп отримують 75% замість 85%, а третьої групи – 40. Однак, працюючі пенсіонери військової служби отримали надбавку у вигляді 1-3 пенсійних балів. В свою чергу, це ніяк не відобразилося на пенсіонерах-інвалідах.

Пенсія як у цивільних осіб

Розглядаючи основні проблеми інвалідів військової служби, варто зауважити, що згідно діючого законодавства на пенсію військовослужбовця має прямий вплив його посадовий оклад. Однак, за останні декілька років заробітна плата військових значно збільшилася за рахунок різних надбавок, але на розмірах пенсії це чомусь не відобразилося. Паралельно з цим відбувається зростання розміру пенсійного забезпечення цивільних осіб, в результаті вони знаходяться практично на однаковому рівні.

Після того, як військовослужбовець виходить на пенсію, перед ним постає вибір: піти на заслужений відпочинок або влаштуватися на яку-небудь цивільну посаду. Однак ні один із варіантів не є вдалим. Чому? Через маленьку пенсію жити та повністю забезпечувати себе не вийде. Але і на хорошу роботу влаштуватися теж не реально, так як все життя було присвячене службі у військовій частині.

При цьому не можна прирівнювати пенсії цивільних осіб до тих, що були отримані за вислугу років. Коли людина підходить до межі пенсійного віку, вона вже має працездатних дітей і навіть онуків. А інваліди військової служби та звичайні пенсіонери за вислугою років найчастіше утримують неповнолітню дитину.

Працюючі та непрацюючі військовослужбовці-пенсіонери

Ще однією проблемною ситуацією, яка виникла на фоні пенсій інвалідів військової служби, стали суперечки між пенсіонерами і тими, хто продовжує здійснювати свою діяльність у військових частинах, що в результаті закінчилось масовими судовими розглядами. Це призвело до прийняття ФЗ від 22.07.2008 р. №156 «Про внесення змін до окремих законодавчих актів РФ з питань пенсійного забезпечення». Даний закон передбачає отримання військовими пенсії за вислугу років, за інвалідністю та пенсії за віком (крім її основної частини). Тільки не всі інваліди військової служби отримують цю страхову частину. І звичайно виникає питання: як так вийшло?

Це відбувається головним чином тому, що отримання страхової частини припускає наявність страхового стажу строком не менше п’яти років після того, як пенсіонер буде звільнений зі служби. Тобто, йому необхідно після звільнення знайти роботу та відпрацювати ще 5 років. При цьому роботодавець зобов’язаний робити відрахування до ПФР. Інакше, якщо робота неофіційна і грошові кошти не вносяться до ПФ, то ні про яку страхову частину трудової пенсії не може бути й мови.

Ще одна причина полягає в тому, що держава встановила жорстке вікове обмеження на отримання страхової частини пенсії, яке припускає обов’язкове досягнення військовослужбовцем пенсійного віку, який поширюється на цивільних осіб. Також тут слід відзначити, що пільгова вислуга при цьому не береться до уваги.

Необхідність придбання лікарських препаратів

Ще одна проблема, яка незмінно переслідує не тільки військових пенсіонерів-інвалідів, але й цивільних пенсіонерів – це придбання дороговартісних ліків. Вік дає про себе знати, і для підтримки життєздатності практично кожній людині, яка досягла пенсійного віку, потрібні лікарські препарати. Що ж казати про пенсіонерів-інвалідів? Адже сам факт присвоєння групи вже говорить про щоденну необхідність медикаментів.

Можна не згадувати про те, які зараз в Росії ціни на продукти та лікарські препарати. Найчастіше більшість пенсіонерів віддають практично половину пенсії лише на одні медикаменти.

Приймаючи до уваги все вищесказане про розміри пенсійних виплат для військових пенсіонерів-інвалідів, слід сказати, що і в цьому відношенні держава не піклується про своїх захисників вітчизни. Грубо кажучи, кожному з них доводиться в чомусь себе обмежувати: або у правильному харчуванні, яке дуже важливе для організму, або у життєво необхідних лікарських препаратах, або у піклуванні про своїх дітей та онуків. Кожне з цих питань відіграє дуже велику роль для пенсіонера-інваліда та ставить його перед таким вибором – відкрита неповага до його заслуг.

Варто також відмітити, що найближчим часом значного підвищення пенсій військовослужбовцям явно не відбудеться.